Людей нашого міста, мабуть, можна поділити на помітних та тих, що загубилися в полі зору поза увагою та щедротами суспільства. Перші помітні завдяки різним публічним акціям, публікаціям, а іноді і справам. А другі, маючи за плечима гарні та корисні справи, не потрапили під промені софітів слави. До других належить і кіровоградець Олександр Сікорський, людина, яка працює, на скромній посаді електрика художнього музею, і здавалось могла бути далекою від світу мистецтва. Але, як найвідоміший електрик міста Олександр Ільїн, Олександр Сікорський в своєму житті має кілька цікавих родзинок, які визначають його місце серед помітних людей суспільства. Уявіть собі, що на посаді електрика, в наслідок дипломованої фахової освіти, «переховується» справжній мистецтвознавець. Таке можна стверджувати не лише з того, що так говорять про нього друзі та шанувальники талантів пана Олександра, але хоча б тому, що в своєму мистецькому закладі він єдиний хто спромігся у співавторстві з колегами Юрієм Гончаренком та Юрієм Вінтенком написати та видати книгу-альбом «Образотворче мистецтво Кіровоградщини: Минуле і сучасність».
А про інші несподівані таланти земляка, я вирішив почути з перших вуст, домовившись з ним про зустріч. Спершу я запитав про інші мистецькі продовження співрозмовника.
- Олександру Михайловичу, крім того, що Ви журналіст і член НСЖУ, я знаю, що ви причетні до музики та навіть Всеукраїнського фестивалю української пісні «Червона Рута», і чи випадково це?
- Так це правда, але не випадково. Я маю музичну освіту, бо навчався музиці за прикладом своєї старшої сестрі Ірини, але далі, як вона музичну освіту не продовжив, обравши чоловічу професію інженера –електрика. Та захоплення музикою не пройшло і я залишився в своєрідній «аматорській лізі».
- Мені здається, що з «аматорською лігою» є перебільшення, адже настільки мені відомо, що Ви майже двадцять років є членом журі Всеукраїнського фестивалю української пісні «Червона рута»…
- Так, це відповідає дійсності. З першого фестивалю в Чернівцях, де я був співробітником оргкомітету, а потім завдяки освіті і своїм музичним захопленням, так сталося, що доріс і до члена журі. В сучасній музиці складно провести межу між деякими новими жанрами, що виникають, а оскільки на фестивалі змагаються здебільшого сучасні творчі напрямки, то і мої скромні знання стали у нагоді.
- Крім музики, хочу Вас спитати про кіно,бо часто бачив Вас за роботою з камерою, а потім був приємно вражений новиною, дізнавшись, що ви неодноразовий лауреат міжнародних кінофестивалів.
- Лауреатство на мене «впало» лише двічі, а до цього великого кіно мене долучила колега по журналістському корпусу журналіст нашого телебачення Ніна Даниленко, з якою ми частенько співпрацюємо, роблячи телерепортажі. Вона є співавтором ідеї тих двох фільмів-лауреатів та автором сценарію. Обидва фільми «Ліс анатомічного періоду» та «Грибний сезон за хмарами» присвячені темі війни та людської пам’яті, і суспільно значимій роботі пошуковців загону «Зірка».
- Знайомлячись з вашими творчими доробками, серед яких статті, книга, фільми я прийшов до крамольної думки про те, чому талановиті люди залишаються іноді лише однією ногою у мистецтві?
- На мою думку, а так на жаль було у всі часи, виною тому матеріальний бік нашого існування. Щоб більше себе присвячувати мистецтву, дослідженням чи якомусь окремому видові творчості потрібно мати засоби до існування. Саме тому, як і раніше творчі люди працюють не лише на ниві мистецтва.
- А які у Вас, пане Олександре, творчі плани поза межами вашої енергетичної діяльності?
- Є думки про нові фільми, присвячені розвитку сучасного відродженого українського козацтва, нашому краєзнавству. А ще є плани стосовно нової книги, присвяченої художникам-землякам. До речі, прочитавши низку ваших статей про художників, з вашими ж світлинами їх творів, закликаю і Вас особисто до співавторства. А ще можливо і життя наштовхне на нові ідеї та теми, яких дуже багато навколо нас. Є плани і увічнити пам'ять нашого земляка Миколи Хомандюка, створивши фільм про його творчість та життєвий шлях та куточок його пам’яті в музеї «Хутір Надія», встановивши там меморіальну дошку.
- Дякую за цікаву розмову і бажаю творчих успіхів. Бесіду вів Анатолій Авдєєв.
За телефільми «Ліс анатомічного періоду» та «Грибний сезон за хмарами» Олександр достойний усіх мистецьких премій області (Ястребова, Маланюка, Винниченка). Наступного року висуну його кандидатуру! Підтримають мене усі люди, яким не байдужа пам"ять про досі невідомих солдатів тієї найстрашнішої війни.
