На сайті «Перевесло» недавно було вміщено інтерв’ю з кіровоградським мистецтвознавцем, журналістом і невтомним мандрівником Олександром Сікорським «П’ять хвилин до моря». І поки читачі через цю публікацію знайомилися з Болгарією, Олександр Михайлович розсікав по Скандинавії. Чи багато з вас там бували? Навряд чи більшість. Тож давайте пройдемося шляхами вікінгів хоча б заочно.
-Олександре, коли я розповідаю знайомим про вашу мандрівку, то завжди збиваюся на перерахунку відвіданих вами країн. Здається, з транзитними щось із десяток. Нагадайте їх, будь ласка.
-Добре,Латвія,Естонія,Фінляндія,Швеція,Норвегія,Данія,потім через Німеччину ми добирались до західних кордонів Польщі-Познані.Це був такий марафон зі Львова у Львів бусом таким маленьким,намотали понад 4000 км.
-Латвія та Естонія колись були радянськими республіками – чи зосталися там ознаки епохи СРСР?
-Аякже,я був навіть більш ніж здивований,коли у Ризі побачив монумент латиським стрільцям на центровому місці Старого Міста. Так, за відомим висловом, це були погані хлопці,але це були латиські погані хлопці,вони від них не відмовляються,в той же час поряд знаходиться музей совєцької окупації,головна ідея котрого-дві споріднених людиноненависницьких ідеології,котрі роздирали земну кулю на шматочки,зрозуміло,що горіти їм у пеклі. Прибалти переступили через це,закрили цю сторінку історії та вибудовують свої стосунки на майбутнє. Росія має потужні впливи,адже навіть в тій же Латвії величезний відсоток етнічних росіян,в Естонії росіяни також каламутять довкола отримання навчання російською мовою,але це все відбувається цивілізовано,без мордобою,адже прибалти тепер перебувають в світовій цивілізації народів,під захистом,рівень життя дозволяє вказувати совєцьким маргіналам на їх місце,а про владу та самоврядування я взагалі не згадую.
-Фінляндія свого часу перебувала в складі царської Росії. Чи збереглися там якісь імперські сліди?
-Як не дивно,ми весь час в своїй історії чули про якихось чухонців,інородців ,котрих в імперії взагалі мали за ніщо.А тепер можна проводити аналогії стану Фінляндії та України в синхроні протягом останніх сторіч. Виявляється,Імператор Всеросійський Самодержець Олександр Другий-Цар-Визволитель по відношенню до власне Російської імперії та фіннів був зовсім різний.Якщо в імперії він тільки скасував рабовласництво-кріпацтво,але так,що воно проіснувало до початку 20-го сторіччя,мало своїми наслідками ту катастрофічну так звану Жовтневу революцію ,далі катастрофи по тексту,то по відношенню до Фінляндці він був правдивим «Освободітєлєм». Одночасно він дав чухонцям певну автономію,при ньому в народних школах почали вивчати фінську мову,почалося фінське культурне відродження Тому прямо в історичному центрі Гельсінкі стоїть пам’ятник Олександру Другому,і нікого це не дивує.
-Швеція та Данія асоціюються у нас з геніальними казкарями Астрід Ліндгрен та Гансом Християном Андерсеном. Чи були у вас екскурсії,пов’язані з їх творчістю чи героями їхніх творів?
-Спеціальних екскурсій не було,але в Стокгольмі гід нам показав дах на гарному п’ятиповерховому старовинному будинку,де жив Карлсон. А в Копенгагені в старовинній частині міста стоїть пам’ятник Андерсену.
Взагалі тема скандинавської міфології дуже розгорнута,наприклад, в Осло перед міською ратушею присутні різьблені дерев’яні фігури героїв норвезької міфології,серед котрих найвідоміший - бог Одін.
-Норвегія- це Амундсен,Нансен,Хейєрдал,далекі подорожі, неймовірні географічні відкриття, романтика і смертельний ризик, наукові експерименти і незабутні враження. Певно, вам показували якісь причетні до біографій видатних мандрівників артефакти чи місця?
-Так,в Осло нас повели на додаткову екскурсію в музей «Фрама»,корабля ,на котрому всесвітньовідомі полярники Нансен та Амундсен досягли Північного та Південного полюсів. Це просто шокуюче,адже ці визначні події відбулись в історично близькій перспективі ,за часів життя наших дідусів та бабусь,а різниця в суспільному розвитку та свідомості відбулась колосальна. Постає просте питання:як на такому несерйозному кораблику без мобілок,комп’ютерів,супутникової навігації ,без надії на будь-яку сторонню допомогу та порятунок люди ставали на герць з природою,котра намагалась їх повсякдень та повсякчас знищити. Але для цього треба було мати й неймовірний фарт, сприятливе розташування зірок на небі .Експозиція багатогранна та багатовимірна: у полярників на судні стояв концертний рояль та грамофон,у кожного була своя, хоч і маленька каюта,де він мав свій приватний простір для усамітнення. Багато про що говорить такий загальновідомий факт,що одночасно з експедицією Амундсена до Південного полюса відправилась експедиція Роберта Скотта,котрий обрав моторизовані сани для пересування,що відразу вийшли з ладу через понаднизькі температури і люди змушенні були пересуватись на тій малій кількості собак,що були з ними. Амундсен навпаки - зробив ставку на північних лайок,притому що з експедиції їх повернулось в півтора раза більше. Полярники собак використовували не тільки як тяглову силу ,а й харчувались ними. Тому в музеї багато уваги приділено собакам,стоять їх чучела,а також білих ведмедів.
Поряд з музеєм «Фрама» знаходиться музей Тура Хейєрдала,де розташовані папірусні човни «Тигрис» та «Кон-тікі»,багато артефактів з полінезійських островів,а також всесвітньовідомі статуї з острова Пасхи. В експедиціях Тура Хейєрдала брав активну участь відомий радянський дослідник Юрій Сенкевич,світлини котрого можна побачити в експозиції.
-Олександре,чи бачили ви легендарні норвезькі фіорди?Якщо так, опишіть.
-О,це було окрасою туру –перехід на нічному паромі з фіорду Осло до Копенгагена. Фіорд –це така розлога ріка з гранітними берегами,на котрих стоять гарні будиночки,люди живуть,і серед цієї суворої північної краси пливе така байда розміром з десятиповерховий будинок ,а ще цікавіше,коли назустріч пливе така ж сама байда і вони в фіорді розходяться. В радянські часи,коли за кордон виїхати було неможливо пересічному громадянину,був такий жарт-подивитись світ очима Юрія Сенкевича,ведучого «Клуба кинопутешествий». Так ось, норвезькі фіорди бажано дивитись власними очима і то не один раз.
-Коли просиш людей, що живуть чи бувають у Європі,назвати головну відмінність тамтешніх реалій від наших, більшість згадує неймовірну чистоту. Для тих, хто ніколи не виїздив з України, можете в деталях цю чистоту змалювати?
-Скажу просто-для європейців чистота оточуючого середовища,екології стоїть на першому місці,для них це так природно,як дихати повітрям. Тому що в центрі у них стоїть не розбудова міфічної держави,як у нас,котру ми ніяк не можемо понад двадцять років збудувати,а конкретна людина з її конкретними потребами,що є ознакою цивілізаційного вибору. Що казати,як у будь-якій скандинавській столиці на королівській площі знаходиться контейнер зі сміттям,виглядає цілком естетично,нікому не заважає,прибирають його не якісь шмаровози ,а дуже гарні машини і прибиральники не виглядають бомжами. Не будемо нагадувати про культуру сортування при викиданні сміття,для слов’янського менталітету це взагалі недосяжно. Що вже казати,що в Стокгольмі зберігся перший публічний туалет як пам’ятка архітектури ,але працює й досі. Про європейські туалети можна розповідати дуже довго,книжки писати,фільми знімати,в цьому інтерв’ю теми не висвітлити. Закінчити можна тим,що в Кіровограді ,незважаючи на безліч комісій з комісарськими повноваженнями ,безліч спецінспекцій,котрі займаються чим завгодно,тільки не тим ,що треба ,безліч надсуворих законів та постанов,місто все більше та більше потопає в смітті,особливо це контрастно можна побачити в порівнянні з Європою.Старі перехилені штахетники,розвалені хати ,обдерті фасади навіть у центрі міста-який турист до нас приїде,що він побачить?
-Одночасно з компліментами Європі від туристів доводиться чути скарги на несмачну їжу. У тих країнах, де бувала я, подавали незвичні для нас страви, але не пригадую жодного разу, щоб я чогось не доїла. Як харчувалися в круїзі ви?
-Не треба нікому розповідати про шведський стіл,в готелях сніданки були просто шикарні,наїстися можна донесхочу,все було дуже смачно та екологічно чисто,хоча іноді можна було натрапити на несмачні речі,якісь батончики-енерджайзери,але що казати,коли воду можна пити просто з-під крана,я не впенений,що у нас мінеральна вода така ж якісна,як в Європі водопровідна. Що вже казати,як після двох тижнів перебування в Скандинавії у мене перестала печінка боліти!
